Біженці та вакцинація
Біженці та особи, які шукають притулку, як правило, повинні бути щеплені відповідно до рекомендацій постійної комісії з питань вакцинації (STIKO). Оскільки часто незрозуміло, які щеплення вони вже мають, STIKO рекомендує після прибуття до Німеччини якомога швидше отримати всі відсутні щеплення. Інститут ім. Роберта Коха (RKI) спільно зі STIKO та федеральними землями розробив план щодо організації проведення первинних медичних оглядів та імунізації.
Відповідно до віку людини рекомендується робити такі щеплення:
- DTaP — вакцина проти дифтерії, правця та кашлюку
- IPV — вакцина проти поліомієліту (дитячого паралічу)
- Hib — вакцина проти менінгіту, викликаного Haemophilus influenzae типу b
- HBV — вакцина проти гепатиту В
- MMR — вакцина проти паротиту, краснухи та кору
Tdap-IPV — комбінована вакцина проти правця, дифтерії, кашлюку та поліомієліту
Замовити персональну консультацію
Календар щеплень різними мовами
Навіщо взагалі потрібно робити щеплення?На сайті Інституту ім. Роберта Коха RKI опубліковані так звані «календарі щеплень» різними мовами. У цих календарях вказано, які щеплення і в якому віці бажано робити. З їх допомогою Ви легко зможете визначити, чи є у Вас або у членів Вашої родини всі необхідні щеплення. Якщо у Вас виникнуть сумніви або питання щодо щеплень, Ви можете звернутися до лікаря за консультацією.
Щеплення — один з найбільш ефективних і недорогих способів профілактики інфекційних захворювань. У всьому світі вони допомагають скоротити кількість захворювань і запобігають мільйонам смертей. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), за останні 50 років за допомогою вакцинації було врятовано приблизно 154 мільйони дітей. Одним з найбільших досягнень стало викорінення віспи в 1980 році.
Мета вакцинації — захистити людину від хвороб і можливих ускладнень. А також, завдяки великій кількості щеплених людей, — знизити поширення захворювань у суспільстві. Це також важливо для захисту тих, кому не можна робити щеплення або у кого вакцина не дає достатнього захисту — наприклад, у новонароджених або у людей з ослабленим імунітетом.
Високий рівень вакцинації допомагає і системі охорони здоров'я: він зменшує кількість необхідних візитів до лікаря і знижує використання антибіотиків. Це важливо для того, щоб запобігти появі стійких до антибіотиків бактерій.
Вакцинація є важливим і ефективним профілактичним заходом. Сучасні вакцини добре переносяться, побічні реакції виникають рідко. Основне завдання щеплень — захистити людину від заразних хвороб, які можуть призвести до серйозних наслідків: паралічів, незворотних ушкоджень життєво важливих органів або навіть до смерті.
Коли більша частина населення вакцинована, деякі хвороби можна взагалі ліквідувати або боротися з ними на глобальному рівні. Викорінення поліомієліту та кору — важливі цілі національної та міжнародної політики в галузі охорони здоров'я. В Європі поліомієліт вже вдалося перемогти повністю.
Інтервал між щепленнями
Як правило, живі вакцини (з ослабленими, але живими вірусами або бактеріями, наприклад, проти кору, паротиту, краснухи, вітрянки або ротавірусу) можна вводити одночасно як комбіновані препарати. У випадках, коли їх не роблять одночасно, між щепленнями має пройти не менше чотирьох тижнів. Між щепленнями без живих збудників (так звані інактивовані вакцини) не потрібно дотримуватися мінімального часового проміжку.
Якщо у людини з'являється реакція на щеплення, краще почекати, поки симптоми не зникнуть, і тільки потім робити наступне щеплення. Важливо дотримуватися рекомендованих мінімальних часових інтервалів, щоб щеплення спрацювало правильно. Більш тривалий проміжок між щепленнями, як правило, не викликає проблем, однак може затримати розвиток повноцінного захисту від захворювання.
Рання вакцинація забезпечує надійний захист немовлят від небезпечних захворювань. Протягом багатьох років велика увага приділяється тому, щоб вакцини для малюків були безпечними і легко переносилися. Сучасні вакцини дуже безпечні і лише рідко викликають побічні реакції. У їх складі можуть бути різні компоненти, наприклад, невеликі кількості ртуті або алюмінію, які теоретично можуть бути небезпечними. Перед тим, як вакцини будуть схвалені і їх почнуть широко застосовувати, вони проходять сувору перевірку, поки ніяких негативних ефектів не було зафіксовано. Проте ведуться дослідження і розробки нових вакцин без таких добавок.
Багато вакцин, рекомендованих для дітей, сьогодні не містять ртуті. У рідкісних випадках у немовлят або дітей можлива алергічна реакція на ці речовини, проте на даний момент не існує доказів, що щеплення сприяють розвитку алергії в майбутньому.
Молода імунна система немовлят щодня піддається впливу різних речовин з навколишнього середовища і тим самим зміцнюється. Вакцини використовують цей механізм: в організм під контролем вводять антигени — речовини, які тренують імунітет. Таким чином, дитина може отримати ранній захист, не піддаючись ризику захворіти справжніми хворобами.
Міфи про вакцинацію
На тему щеплень часто поширюють неправдиву інформацію. Це призводить до того, що багато людей відмовляються від вакцинації, хоча вони могли б захистити себе і оточуючих, зробивши щеплення. На сайті Інституту ім. Роберта Коха (RKI) є інформація німецькою мовою, яка допоможе розвіяти ці міфи: RKI
